I
ІВА, ІВАННА, ІВАНКА – життєва; від Ява - світ життя; Іва (золота верба) - дерево життя.
ІЗЯСЛАВА – яка бере (ізимає) славу. Ім’я вихованки князя Володимира Васильковича, згад. у ПВЛ.
ІРИНА* – присвячена Ірію (раю) - країна, куди відлітають птахи і душі предків. Ірина, дочка Володаря Ростиславича, згад. 6612 (1104) р. Див. Ярина, Орина.
К
КАЗИМИРА – палка, полум’яна, шалена; відома або славна; яка каже миру.
КАЗКА – гарна як казка.
КАЛИНА, КИЛИНА – від назви куща і ягід; символ жіночості й краси.
КАРИНА – від карий - коричневий, кара - покарання. Можливе скорочення від Катерини. Богиня скорботи Карина згад. у ВК, 8, 25 і «Слові».
КАРИСЛАВА – яка сумує за славою.
КАТЕРИНА* – яка вирішує долю людини; означення вмертвляючої і народжуючої жіночої сутності; запліднена. Катраниця - ім’я однієї з русалок. Свято Катерини-Долі припадає на 24 листопада.
КВІТА, КВІТАНА – квітуча.
КВІТКА – квітка; символ цвітіння і краси.
КВІТОСЛАВА – яка славить квіти; славна (гарна) як квітка.
КОЛОДАРА – подарована сонцем (колом).
КРАСАВА – від слова «краса» - красива.
КРАСИМИРА – яка прикрашає мир (світ).
КРАСНОВИДА – дуже видна.
КРАСНОЛИКА – гарна з лиця.
КРАСНОМИРА – красива миру (людям).
КРАСНОСЛАВА – красою славна.
КРАСУНЯ – вродлива, гарна.
КУПАВА – купавою називають водяну лілею; слово «купавий» означає красивий, гарно вбраний.
Л
ЛАДА – від імені Богині кохання і шлюбу Лади з первісним значенням «мила, люба, кохана».
ЛАДИМИРА, ЛАДОМИРА – людьми (миром) любима.
ЛАДИСЛАВА, ЛАДОСЛАВА – яка прославляє Ладу.
ЛАДОГА – ладна.
ЛАДОЛЮБА – яка любить лад, Бога Лада.
ЛАДОМИЛА – Ладі мила; ладна (гарна) і мила.
ЛАРИСА, ЛАРИСЛАВА* – лоно, вмістилище скарбів (чоловічого насіння, дитини), звідси ларець (скринька).
ЛЕБІДЬ, ЛИБІДЬ – лебідка. Ім’я легендарної княжни, сестри Кия, Щека і Хорива.
ЛЕДА – льодяна, спокійна.
ЛЕЛЯ – на честь Богині кохання; дитина.
ЛЕСЯ – божественна, ласкава.
ЛЕСЛАВА – славна ласкою, коханням.
ЛІЛЕЯ, ЛЬОЛЯ – «леліяти» - пестити, викохувати, плекати; виплекана.
ЛІЛІЯ – від назви квітки, гарна, ніжна.
ЛУКИНА – від «лук», «луг».
ЛЮБА, ЛЮБАВА – улюбленка, кохана.
ЛЮБИМА, ЛЮБИНА – любима.
ЛЮБИСЛАВА, ЛЮБОСЛАВА – яку люблять і славлять.
ЛЮБОВ – любов, кохання, бажання.
ЛЮБОДАРА – яка дарує любов; дарунок любові.
ЛЮБОЗОРА – яка любить зорі; люба, приємна на вигляд.
ЛЮБОМИЛА – люба й мила.
ЛЮБОМИРА – яка любить мир.
ЛЮБОРАДА – бажана, любима; яка любові радіє.
ЛЮБОСЛАВА – яка любить славу.
ЛЮБОЯРА – яка яро любить.
ЛЮДИСЛАВА, ЛЮДОСЛАВА – уславлена людьми.
ЛЮДМИЛА – людям мила.
ЛЮДОМИРА – яка приносить людям мир; мирна з людьми.
М
МАВКА – присвячена мавці.
МАЇНА, МАЯ – народжена в травні, коли розпускаються листя і маються предки.
МАЛУНЯ, МАЛУША – маленька. Малуша - ім’я наложниці кн. Святослава і матері кн. Володимира.
МАЛЬВА – від назви квітки – пишна, рум’яна.
МАРЕНА, МАРИНА – водяна, морська; уособлення жіночої сутності. Жіноча пара Купалі.
МАРИСЯ, МАРУСЯ – див. Марена.
МЕДОРАДА – приємна як мед.
МЕЖИМИРА – яка утримує мир поміж людей.
МЕЖИСЛАВА – яка перебуває у славі.
МЕЧИСЛАВА – від метати (кидати) жереб на славу: який ворожить.
МИЛАДА – мила Ладі.
МИЛАВА, МИЛАНА, МИЛАНЯ, МИЛЕНА, МИЛИЦЯ – мила.
МИЛОВАНА – милована.
МИЛОВИДА – мила з виду.
МИЛОГОСТА – мила для гостей; мила гостя.
МИЛОДАРА – яка дарує милість.
МИЛОМИРА – мила миру.
МИЛОРАДА – мила і якій всі радіють.
МИЛОСЛАВА – мила і славна.
МИРА, МИРАНА, МИРЕНА, МИРИНА – яка примирює; мирна. Мирина - болгарська царівна X ст.
МИРОГОСТА – мирна гостя.
МИРОЛЮБА – яка любить мир; улюблениця народу (миру).
МИРОСЛАВА – яка славить мир; уславлена миром (людьми).
МИХАЙЛИНА* – від чоловічого Михайло.
МЛАДА, МЛАДЕНА – молода, юна.
МОЛИБОГА – яка молиться до Бога.
МОКРИНА – мокра, волога - жіночий першопочаток.
МСТИСЛАВА – мостити славою, платити взаємністю.
МУДРОЛЮБА – яка любить мудрість.
МУДРОСЛАВА – уславлена мудрістю.
Н
НАДІЯ – надійна, міцна, добросовісна.
НОВОМИРА – який прийшов в новий мир.
НОВОСЛАВА – яка славить нове.
НІЖАНА – ніжна.
О
ОБАВА – чарівниця, спокусниця.
ОГНЯНА – вогняна.
ОДАРКА – одарована; див. Дарина.
ОКСАНА – окошена, оксамитова. Або та, що скошує - один і з проявів Макоші – місячної коси, що жне чоловічий колос для запліднення. Свято - 24 січня.
ОЛЕСЯ, ОЛИСАВА – див. Леся. Олисава - ім’я жінки Ізяслава Ярославовича, згад. в літописах у др. пол. ХІ ст.
ОЛЕНА, ОЛЯНА – священна, божественна; присвячена Оленю - священній тварині і міфологічно відноситься до місячної сутності. Можлива тотожність імені до Галина, Долина.
ОЛЬГА – священна, божественна. Ім’я матері кн. Святослава Великого.
ОРИМИРА – яка освітлює мир.
ОРИНА – плодюча, сильна; див. Ярина.
ОРИСЛАВА, ОРИСЯ – яка прославляє Ора (Яра); яра слава.
ОРІАНА, ОРІЯНА – орійка, оріянська жінка.
ОРЛИНА – орлина, донька орла.
ОСТРОМИРА – «гострий» (розумний, сильний) мир.
ОСМОМИСЛА – розумна, мислителька.
П
ПАВА – жінка, яка має горделиву постать.
ПАВЛА, ПАВЛІНА – велика; повелителька, володарка.
ПАЛАЖКА, ПАЛАГНА, ПАЛАГА – яка народжує (від пологи, положатися); з тим же значенням: та, що дає палаючий (палахати) огонь.
ПЕРЕДСЛАВА, ПРЕДСЛАВА – яку випереджає слава; відома своєю славою. Ім’я руських княгинь: Предслави Ігорівни, Предслави Святославівни та ін.
ПЕРЕМИСЛА – яка добре мислить, розумна.
ПЕРЕСВІТА – найбільш світла.
ПЕРЕСЛАВА, ПРЕСЛАВА – найбільш славна.
ПЕРЕЯРА – найбільш яра: потужна, збуджена, плодюча, весняна.
ПЕРЕЯСЛАВА – яка перейняла славу. Донька галицькго кн. Данила Романовича (1201-1264) і друж. польськго кн. Земовита Конрадовича.
ПЕСТИНА – від «пестити» - ласкати.
ПОЛЕВА, ПОЛЯНА, ПОЛІНА – польова. Полева - донька отця Богумира, від якої пішов рід полян (ВК, 9а).
ПРАВДОЛЮБА – яка любить правду, правдива.
ПРАВОМИРА – яка правує миром (світом і людьми).
ПРАВОСЛАВА – яка славить світ Прави.
ПРИБИСЛАВА – яка прибирає (бере) славу. Жінка поморського князя Ратибора.
ПРЕДИСЛАВА, ПРЕДСЛАВА – яка випереджає славу.
ПРЕКРАСА – дуже красива.
ПУТИМИРА – яка має мирний шлях.
ПУТИСЛАВА – яка має шлях слави.
Р
РАДА, РАДАНА – порадниця; радісна. Рада – дружинниця чеської княгині Власти.
РАДИСЛАВА, РАДОСЛАВА – яка славить радість.
РАДИМИЛА, РАДМИЛА – радісна і мила; рада милуватися.
РАДИМИРА, РАДМИРА,, РАДОМИРА – яка радує мир (народ).
РАДОВАНА – яка радує.
РАДОГОСТА – яка рада гостям; радісна гостя.
РАДОСВІТА – яка радіє світлу; світла, радісна.
РАДОСЛАВА – яка радіє славі.
РАДОСТА, РАДОСТИНА – радість.
РАЇСА, РАЯ – райська, сонячна.
РАТИМИРА – яка береться за мир.
РАТИСЛАВА – яка уславлює рать.
РОГНЕДА – рожаниця. Ім’я дочки Полоцького кн. Рогволода, яка була першою дружиною Володимира I.
РОДИМИРА, РОДОМИРА – родюча; мирний рід.
РОДИСЛАВА, РОДОСЛАВА – славного роду.
РОДОМИЛА – мила родові.
РОДОМИСЛА – яка мислить (дбає) про рід.
РОДОСВІТА – народжена світлом; світлого роду.
РОЖАНА, РОЖЕНА, РОЖДЕНА – народжена, яка народжує.
РОМАНА, РАМЕНА – сонячна; пор. рама віконна, рамено, ремінь - утворення хреста (символ сонця); рахмани - блаженні люди, що живуть у сонячній країні.
РОСА, РОСАВА РОСАНА, РОСИНА – росяна, свіжа, освячена росою.
РОСЛАВА – див. Родослава, Ростислава.
РОСТИМИРА – яка росте для миру.
РОСТИСЛАВА – яка росте у славі.
РУЖАНА, РУЖЕНА – рум’яна; від назви квітки.
РУСАВА, РУСАНА, РУСЯ – русява, світлокоса.
РУСИСЛАВА – яка славить Русь.
РУСЛАНА – рус (назва народу) і лан (земля).
РУТА – священна квітка; руда, червона; рута-м'ята використовується в жіночих чарах.
С
СВІТАНА – світанкова.
СВІТИСЛАВА – світиться славою.
СВІТЛАНА – світла.
СВІТЛОГОРА – світлочола (світла вгорі).
СВІТОВИДА – присвячена Світовиду - Богу Праві і Яві; яка видить (бачить) світ.
СВІТОГОРА – світлочола.
СВІТОДАРА – яка світлом дарована.
СВІТОЗАРА – яка «озаряє» світлом; озорена світлом.
СВІТОЛИКА – яка має світле лико.
СВІТОЛЮБА – яка любить світ (світло).
СВІТОМИРА – яка несе світ в мир (для народу).
СВІТОСЛАВА – яка славить світ.
СВІТОЯРА – яре (весняне) світло.
СВОБОДА – свобода, воля. Ім’я княгині, жінки Володимира Ігоревича (обвінчалися в 1187 р.).
СВОБОДАНА – яка дає свободу, волю.
СВЯТОГОРА – освячена згори.
СВЯТОДАРА – яка дарує свято; святий дарунок.
СВЯТОЗАРА – освячена зорями.
СВЯТОЛЮБА – яка шанує святість, любить свята.
СВЯТОСЛАВА – свята слава; славна святістю.
СВЯТОЯРА – яка має святу ярість.
СЕВЕРИНА – сувора; належна до сіверян - північно-руського народу.
СЕЛЕНА –селянка; місячна – символ селян.
СЕМИБОРА – яка поборює сімох.
СЕМИРАДА – семикратна радість; яка дає сім порад (мудра, розумна).
СЕРЕБРИНА – серебряна.
СИЛЕНА – сильна, мужня.
СИНЕЗОРА – синьоока.
СІЯНА – яка сяє.
СЛАВА, СЛАВУНА, СЛАВЕНА, СЛАВИНА, СЛАВЯНА, СЛОВЕНА – славна, слов’янка. Славуна (Слава) - жінка праотця Богумира, родоначальника слов’янських племен (ВК, 8).
СЛАВІРА – слов'янської віри
СЛАВОЛЮБА – яка любить славу.
СЛАВОМИЛА – для слави мила.
СЛАВМИРА, СЛАВОМИРА – яку прославляє мир (народ).
СЛОБОДАНА – вільна, яка відійшла на слободу (свободу).
СНІЖАНА, СНІЖИНА – сніжна, прозора, чиста.
СБИСЛАВА, СОБИСЛАВА – яка дбає про славу; прославляє себе. Сбислава - донька Святополка Ізяславича (1050-1133), вел. кн. київського. (1093-1113); Собислава (нар.1184) - донька кн. Всеволода Юрьєвича (1154-1212).
СОНЦЕДАРА – Сонцем дарована.
СОНЦЕСЛАВА – яка славить Сонце.
СТАНА – стійка.
СТАНИМИРА – дбає про встановлення миру.
СТАНИСЛАВА – яка зміцнює славу; постійно славетна.
СТОЖАРА – надзвичайно «гаряча» (сильна); народжена під сузір'ям Стожари.
СТОЯНА – стійка.
СУДИМИРА – яка роздумує (складає судження) про мир.
СУДИСЛАВА – яка роздумує (складає судження) про славу.
СУМИРА – дуже мирна (спокійна).
