Д
ДАВИД* – який дає життя (давати); силач (від давити). Це скорочений варіант імені західнослов’янського Бога Сонця Свентовита, який згад. у ВК. Князі з іменем Давид згадуються у ЛР.
ДАЛЕБОР, ДАЛІБОР – сильний.
ДАЛЕВИД – передбачливий.
ДАЛЕМИЛ, ДАЛИМИЛ – дуже милий. Далимил Мезиржицький – укладач «Чеської хроніки» XIV ст.
ДАЛЕМИР – дуже мирний.
ДАЛЕМИСЛ – дуже мудрий.
ДАЛЕСЛАВ – далеко прославлений.
ДАМИР – який дає мир.
ДАН, ДАНИЛО – даний; присвячений Богині Води Дані або Бога, що проливає воду. Данило Романович (1201-1264) - кн. галицько-волинський.
ДАНИСЛАВ – Даний славою. Див. Денис.
ДАНТУР – який дає силу.
ДАР – дарований.
ДАРИСЛАВ – який дарить славу.
ДАРОМИР – який дарує мир; подарований для людей (миру).
ДЕМ’ЯН, ДЕМКО – домовий. За легендою Козьма і Дем'ян – два коваля, що подолали Змія, і проорали ним Змієві Вали. Міфологічно мають символізувати дві протилежності – верх (космос) і низ (демон). Свято Кузьми і Дем’яна (як носа і корми човна-місяця) - 1 липня і 1 листопада. Дем’ян - бояр. галицький, тисяцький Данила Романовича.
ДЕНИС, ДЕНИСЛАВ – денний; від Денниці - Богині ранкової зорі. Можна припустити, що ім'я славить Бога, що проливає воду, у інших народів близькими є імена Богів: Діоніс, Адоніс, Одін, Адонай, які ще позначають «чоловічу силу». Близька до імені назва річки Донець. Див. Данислав.
ДЕРЖИКРАЙ – який володарює (держить) країною. Галицький боярин Держикрай Владиславович брав участь в битві на р.Калка в 1223 р.
ДЕРЖИСЛАВ – який держить славу, володар слави. Держислав - вельможа польський, посол Лешка Білого, згад. 6729 (1221) р.
ДЗВЕНИМИР – який широко відомий в мирі (світі).
ДЗВЕНИСЛАВ – який дзвенить славою (широко відомий своєю славою).
ДИВОЗОР – небесний; народжений на світанку (диво - вранішнє світло, світанкова зоря).
ДІЯН – дійовий.
ДМИТРО* – присвячений мудрому осінньому Сонцю Миру (Митрі). Дмитро Хоробрий - бояр. київський, воєвода Мстислава Ізяславовича, згад 6679 (1171) р. в ЛР.
ДОБРИНЯ, ДОБРЯН – добрий. Добриня – билинний герой, який уособлює Сонце.
ДОБРИВОД – добре водить.
ДОБРИСВІТ – який несе добрий світ,
ДОБРИТ – добрий.
ДОБРОВИД – який має добрий вид.
ДОБРОВИТ – який несе добро.
ДОБРОВІСТ – який несе добру вість.
ДОБРОВЛАД – який має добру владу.
ДОБРОГОСТ – добрий для гостей; добрий гість. Доброгост (? - 1208) - боярин володим.-волинський, червенський.
ДОБРОДАН – дає добро.
ДОБРОЛИК – який має добрий лик.
ДОБРОЛЮБ – який любить добро.
ДОБРОМИЛ – добрий і милий.
ДОБРОМИР – добрий до миру (людей).
ДОБРОМИСЛ – добрий думками.
ДОБРОСЛАВ – про кого йде добра слава; славний добротою. Бояр. галицький Доброслав згадується в ГВЛ під 6742 р.
ДОБРОТВІР – який творить добро.
ДОМИСЛАВ, ДОМОСЛАВ – який славить дім. Домислав - перший король Хорватії (з 925 р.).
ДОМОРАД, ДОМРАД – який приносить радість в дім.
ДОРОГОЛЮБ, ДРАГОЛЮБ – дорогий і любий.
ДОРОГОМИЛ, ДРАГОМИЛ – дорогий і милий. Дорогомил - батько князя Івана, який брав участь в звільнені Пскова від Німців в 1299 р.
ДОРОГОМИР, ДРАГОМИР – дорогий миру.
ДОРОГОМИСЛ, ДРАГОМИСЛ – розумний.
ДОРОГОСЛОВ, ДРАГОСЛАВ, ДРОГОСЛАВ – дорога слава; який дорожить славою.
ДОРОШ – дорогий.
ДРАГОВИТ – який дорожить життям. Князь велетів (789 р.)
ДРЕВАН – нащадок роду деревлян.
ДРЕВОСЛАВ – який славить дерева або рід древлян.
ДРУЖЕЛЮБ – дружній, люблячий.
ДУЖЕСЛАВ – дуже славний; славний силою (дужий).
ДУНАЙ – присвячений річці Дунай. Бояр. володим.-волинський Дунай згад. в ГВЛ під 6789 р.
Є
ЄГОР – див. Ігор.
Ж
ЖАДАН – бажаний (від жадати - хотіти).
ЖДАН – очікуваний (від ждати - чекати).
ЖДИМИР – який чекає мир; на кого чекає мир.
ЖДИСЛАВ – який чекає славу; на кого чекає слава.
ЖИВОДАР – який дарує життя.
ЖИВОРОД – людина живучого роду.
ЖИВОСИЛ – живуча сила.
ЖИВОСЛАВ – який славить життя.
ЖИЗНОМИР – мирний у житті. Жизномир згад. у новгородській грамоті поч. ХІІ ст.
ЖИТОМИР – живе для миру.
ЖИТОСЛАВ – живе для слави, який славить життя.
ЖИТТЄЛЮБ – який любить життя.
З
ЗБЕРИСЛАВ – який збирає славу.
ЗБИСЛАВ – дуже славний. Збислав Станіславович, боярин бузький (галицький?), згад. у ЛР під 6717 (1209) р.
ЗБОРИСЛАВ – який зборює (виборює) славу.
ЗВЕНИГОР – дуже дзвінкий.
ЗВЕНИСЛАВ – дзвінкий славою.
ЗВОНИМИР – дзвінкий (відомий) на весь мир (світ).
ЗДРАВОМИР – здоровий і мирний; який здравить мир.
ЗДРАВОСЛАВ – здоровий і славний.
ЗЕЛОМИСЛ – який багато мислить.
ЗЕМИСЛАВ – який славить землю, сім’ю.
ЗЕМОВИТ – господар (віт) зими або сім’ї; можливо, зимове втілення сонця. Ім’я князя Польського, князя Черського і Мазовецького.
ЗЕМОМИЛ – милий для землі, сім’ї.
ЗЕМОМИСЛ – який мислить (дбає) про землю, сім’ю. Ім’я батька польського князя Мечеслава І.
ЗЛАТ, ЗЛАТАН, ЗЛОТАН – золотий.
ЗЛАТОВЛАС – золотоволосий.
ЗЛАТОДАН, ЗЛОТОДАН – який златом (сонцем) даний.
ЗЛАТОДАР – золотий дарунок; який дарує золото.
ЗЛАТОЗАР – сяє, як золота зоря.
ЗЛАТОМИР – золотий мир.
ЗЛАТОСВІТ – золотий світ.
ЗЛАТОСЛАВ – який має золоту (осяйну) славу.
ЗЛАТОУСТ – який вміє добре говорити.
ЗЛАТОЯР – епітет Бога Вогню (дослівно «золотий і ярий»).
ЗОРЕГЛЯД – який бачить зорю (зорі).
ЗОРЕМИЛ – зорям милий; який милується зорями.
ЗОРЕМИР – зоряний мир.
ЗОРЕСЛАВ – озорений славою; який славить зорю.
ЗОРЯН – походить від слова «зоря» або «зорі».
I
ІВАН, ІВАНКО* – життєвий; благородний. Від слів Ява - світ життя; Іва (золота верба) - дерево життя та частини «ган» - народження.
ІВОР – теж саме, що й Явір; можливо «ів» посилення або життєдайна сутність Ява та «Ор» - дух світла, весняне сонце, тобто «дуже світлий, сонячний». Івор - бояр., посол кн. Ігоря Рюриковича, згад. в 6453 (945) р.
ІГОР – (і)гордий, тобто герой; пор. герць - поєдинок. Ігор Рюрикович - великий князь київський.
ІЗЯСЛАВ – який бере славу. Син Володимира I., кн. полоцький.
ІЛЛЯ, ІЛЬКО, ГІЛЬКО* – від гилити (бити); від гілки-прута, символу чоловічого начала. Ознака Бога битви, що тотожна Перуну.
К
КАЗИМИР – палкий, полум’яний, шалений; відомий або славний; який каже миру. Ім’я багатьох польських князів.
КАРПО – від священної риби короп (карп), що символізує чоловіче начало і вмістилище насіння (скарбів), звідси й короб.
КИЄСЛАВ – який славить кий, Київ.
КИЙ, КИЯН – від «кий» - палиця з навершям (атрибут князівської влади). Кий - легендарний князь, засновник Києва, син отця Ора, згад. у ВК, ПВЛ.
КИР, КИРИЛО – володар, правитель (керівник).
КОЗЬМА, КОС(Ь)МА, КУЗЬМА – від «косми» – волосся. Тотожне західним іменам чеш. Kosmas , лат. Cosmas. За легендою Козьма і Дем'ян – два коваля (пор. кузня), що подолали Змія, і проорали ним Змієві Вали. Міфологічно мають символізувати дві протилежності – верх (космос) і низ (демон). Свято Кузьми і Дем’яна (як носа і корми човна-місяця) - 1 липня і 1 листопада.
КОЛОДАР – який дарує коло (сонце).
КОЛОМАН – коло. Можливо ім'я символізує місячне коло і близьке до імені Соломон, що може бути тотожним Велесу (пор. за «Словом»: шоломянь – вал, холм, або шолом – військовий захисний обладунок). В ЛР Коломан (Кальман) згадуються як угорський князь, але це не відкидає його слов'янського відповідника.
КОНРАД, КО(І)НДРАТ – ратник; радник. Кон(д)рад І, п. 1092 - кн. моравський. Це ім’я може бути ототожнене з І(о)ндрою, який є також кіннотником.
КОНСТАНТИН, КОСТЯНТИН, КОСНЯТИН, КОСТЬ* – той, хто закони устійнює і охороняє, стійкий, постійний. Коснятин Сірославич - бояр. галицький, згад. 6665 (1157) р. в КЛ.
КОРНІЙ – корінь.
КРАСИМИР – який прикрашає мир (світ).
КРАСИСЛАВ – славний красою.
КРАСНОМИР – красивий людям (миру).
КРАСНОСЛАВ – красою славний.
КРУТ – крутий, грізний. Князь бодричів (1066-1105).
Л
ЛАД – ладний, порядний.
ЛАДИМИР, ЛАДОМИР, ЛАДИМ – який налагоджує (впорядковує) мир: це ознаки осіннього мирного Сонця. Руський полковник Ладим згад. в ІР під 1320 р.. Див. Владимир.
ЛАДИСЛАВ, ЛАДОСЛАВ – який славить лад (порядок). Див. Владислав.
ЛАДО – Бог порядку (ладу).
ЛАДОЛЮБ – яка любить лад, Бога Лада.
ЛЕБЕДЯН, ЛЕБЕДЕНЬ – син Лебедя. Лебедян був сином Кия і княжив після нього 20 років (ВК, 36б).
ЛЕВ, ЛЕВКО – лев - символ сили і влади.
ЛЕЛЬ – на честь Бога весняного оживлення природи, опікун закоханих.
ЛЕСЛАВ – славний ласкою, коханням.
ЛЕСЬ – божественний, ласкавий; скорочення від Леслав. Див. Олесь.
ЛУКА, ЛУКАШ – від лук, луг; луговий.
ЛЮБИМ – любимий.
ЛЮБИСЛАВ, ЛЮБОСЛАВ – який любить славу.
ЛЮБОДАР – який дарує любов; дарунок любові.
ЛЮБОЗАР – осяяний любов'ю.
ЛЮБОЗОР – який любить зорі; любий, приємний на вигляд.
ЛЮБОМИЛ – любий і милий.
ЛЮБОМИР – який любить мир; любий для миру (людей).
ЛЮБОМИСЛ – який любить мислити.
ЛЮБОМУДР – який любить мудрість.
ЛЮБОСЛАВ – який любить славу.
ЛЮБОЯР – який яро любить.
ЛЮДИСЛАВ, ЛЮДОСЛАВ – уславлений людьми.
ЛЮДМИЛ, ЛЮДОМИЛ – людям милий.
ЛЮДОВИТ – який живе серед людей.
ЛЮДОМИР – який приносить людям мир; мирний з людьми.
ЛЮТОБОР – лютий в боротьбі.
ЛЮТОМИСЛ – який суворо (люто) мислить.
М
МАКСИМ – сьомий мак, означає сьому найвищу маківку серед семи основних родників людини. Кошовий отаман Максим згад. 1695 р.
МАРКО – водяний, морський; який прийшов із духовного світу.
МЕЖИБОР – який находиться в борні; славний воїн.
МЕЖИМИР, МЕЗЕНМИР – який утримує мир поміж людей. Князь антів Мезенмир згад. у ВК, 24а.
МЕЖИСЛАВ, МЕЗИСЛАВ – який перебуває між славою. Князь русів Мезислав згад. у ВК, 25.
МЕЧЕСЛАВ, МЕЧИСЛАВ – лицар, прославлений мечем; від метати (кидати) жереб на славу: який ворожить..
МИКИТА – від «микитити» – думати, хитрувати.
МИКОЛА, МИКУЛА* – ма (мати) і коло - материнське коло; може означати вмістилище роду (курган-могилу, оселю). Св. Микола у своєму значенні близький до Велеса - Бога нижнього світу, володаря зародку-яйця. Велика Хроніка згад. легендарного короля слов’ян Микла. Микула Силянинович - відомий билинний герой, що «підняв тягу з під землі, яку не міг підняти Святогор». Свято Миколи припадає на 9 травня (весняний) і 6 грудня (зимовий).
МИЛАД – милий Ладі.
МИЛАН – милий.
МИЛОВАН – милований.
МИЛОГОСТ – милий для гостей; милий гість.
МИЛОДАР – милий дарунок.
МИЛОМИР – милий миру (людям).
МИЛОРАД – який милий і кому всі раді.
МИЛОСЛАВ, МИСЛАВ – милий і славний.
МИР, МИРКО – мирний; той, хто примирює.
МИРОГОСТ – мирний гість.
МИРОЛЮБ – який любить мир; улюбленець народу.
МИРОН – мирний.
МИРОСЛАВ – який славить мир; уславлений миром (людьми).
МИХАЙЛО, МИШКО, МИХА* – мішок, міхур - вмістилище; той, що носить мішок; від мешкати. Ім’я первісно означає Місяць. В Х ст. згад. польського князя Мешка І, який прийняв хрещення. Існує легенда про Миху Потоку. Свято – 8 листопада.
МЛАД, МЛАДЕН – молодий, юний.
МОІСЛАВ – який має славу. Князь мазовшан, згад. під 6555 (1047) р.
МОЙМИР – кому належить мир. Князь Моравії, IX ст.
МОЛИБОГ – який молиться до Бога. Ім’я батька галицького боярина Івора Молибоговича.
МСТИСЛАВ – «мостити славою»; мостити - платити взаємністю. Ім’я кількох князів Русі.
МУДРОЛЮБ – який любить мудрість.
МУДРОСЛАВ – уславлений мудрістю.
Н
НАДІЙ – надійний, міцний, добросовісний.
НАУМ – на ум (на розум); розумний. Ім’я може позначати Нового змія (Шума), символу мудрості, який відроджується, після подолання його Андрою, 1-го грудня.
НОВОМИР – який прийшов в новий мир.
НОВОСЛАВ – який славить нове.
