О
ОГЕН – вогонь.
ОЛЕГ – священний, божественний; олень. Олег Віщий - великий кн. київський (882-912).
ОЛЕКСАНДР – олекс - олень, андр - ядро: олень-запліднювач, що тотожне воїну. Похідні імена: Олег, Олесь, Андра, Дір.
ОЛЕСЬ – див. Лесь, Олег.
ОНДРІЙ, ОНДРІАН – у ВК згадується Бог Інтра (Індра, Ондере) від якого походить це ім’я. Див. Андрій.
ОР, ОРІЙ – дух весняного світла, теж саме що й Ярило; орієць; землероб (орач);. Ім’я прабатька слов’ян-русів, згад. у ВК.
ОРЕЛ – від «орел» - цар птахів.
ОРИМИР, ОРІМИР – який освітлює мир.
ОРИСЛАВ – який прославляє Ора (Яра); яра слава.
ОРІАН, ОРІОН, ОРІЯН – орієць, оріянський чоловік.
ОРЛИГОРА – орлина гора. Ім’я засновника РУНВіри Лева Силенка, яке він отримав в Ордені Бога Сонця.
ОРЛАН, ОРЛИН – орлиний, син орла.
ОРОГОСТ – ярий (орий) гість. Орогость - бояр. переяславський, згад в ЛК під 6608 (1100) р. Див. Ярогост.
ОСМОМИСЛ – розумний, мислитель; прізвисько галицького князя Ярослава.
ОСТАП – урівноважений, розсудливий, поважний, статечний.
ОСТРОГЛЯД – далекоглядний.
ОСТРОМИР – «гострий» (розумний, сильний) мир. Новгородський воєвода згад. в 6572 (1064) р.
П
ПАВЛО – великий; повелитель, володар.
ПАЛАК – правитель, цар, полководець; володар палки (палиці) - символа влади.
ПАН, ПАНАС* – пан, який всім володіє; за хорватською легендою, Пан – батько Чеха, Леха і Руса.
ПЕРЕДСЛАВ, ПРЕДСЛАВ, ПРЕДИСЛАВ, ПРЕСЛАВ – якого слава випереджає; відомий своєю славою.
ПЕРЕМИСЛ – який добре мислить, розумний.
ПЕРЕСВІТ – найбільш світлий; ім’я воїна-дружинника, який виступив у поєдинку з татарином Челубеєм перед початком Куліківської битви в 1380 р.
ПЕРЕСЛАВ, ПРЕСЛАВ – найбільш славний.
ПЕРЕЯР – найбільш ярий: потужний, мужній, збуджений, плодючий, весняний.
ПЕРЕЯСЛАВ – який перейняв славу.
ПЕРУНАД – присвячений Перуну. Руський полковник Перунад згад. в ІР під 1320 р.
ПЕТРО – камінь, опора; батько. ВК подає ім’я Бога нижнього світу як Питаре (Діяє).
ПОЛЯН – присвячений полю; полянин.
ПОПЕЛЬ – попіл - символ домашнього вогнища.
ПРАВДОЛЮБ – яка любить правду, правдивий.
ПРАВОМИР – який правує миром (світом і людьми).
ПРАВОСЛАВ – який славить світ Прави.
ПРЕДИСЛАВ, ПРЕДСЛАВ – який випереджає славу.
ПРЕМИСЛ – який добре мислить, наймудріший; ім’я чеських королів ХІІ–ХІІІ ст. (Пржемисл).
ПРЕНЦЕСЛАВ – славний битвою. Руський воєвода Пренцеслав згад. в ІР під 1320 р.
ПРИБИСЛАВ – який прибирає (бере) славу; ім’я князя бодричів відоме в 1125 р.
ПУТИМИР – який має мирний шлях.
ПУТИСЛАВ – який має шлях слави.
Р
РАД, РАДАН – який несе радість; радісний.
РАДИЛО – радіючий; ім’я боярина київського відому в ІХ ст.
РАДИМИР, РАДОМИР, РАДМИР, РАДИМ – якому радіє мир (народ); любить мир; порадник людей. Від Радима походить плем’я радимичів (ПВЛ).
РАДИСЛАВ, РАДОСЛАВ – який славить радість; який радіє славі.
РАДИВИД – який радість видить.
РАДОВАН – який радує.
РАДОВИТ – радіючий за життя.
РАДОГОСТ – який радий гостям; радісний (приємний) гість.
РАДОМИСЛ – радник.
РАДОСВІТ – який радіє світлу.
РАЙ – райський, сонячний, царський.
РАТИБОР – ратний борець; воїн. Посадник кн. Всеволода в Тмутаракані (6587 (1079) ПВЛ); західно-поморський кн. XII ст.
РАТИМИР, РАТОМИР, РАТМИР – борець за мир; захисник миру. Ратимир – хоробрий воїн Олександра Невського.
РАТИСЛАВ – уславлений ратник (воїн); ім’я боярина ХІІ ст.
РОГВОЛОД – володар Рогу багатства. Князь Полоцька, батько Рогнеди, вбитий Володимиром I в 980 р.
РОДАН – родинний.
РОДИМИР, РОДОМИР – родючий; мирний рід.
РОДИСЛАВ, РОДОСЛАВ – славного роду. Родослав – син князя Олега Дмитровича Рязанського.
РОДОМИЛ – милий родові.
РОДОМИСЛ – який мислить (дбає) про рід.
РОДОСВІТ – який народжений світлом; світлого роду.
РОЖДЕН – народжений.
РОЛАН – мешканець сонячної країни.
РОМАН, РОМЕН – сонячний; пор. рама віконна, рамено, ремінь – утворення хреста (символ сонця); рахмани - блаженні люди, що живуть у сонячній країні.
РОСЛАВ – див. Родослав, Ростислав.
РОСТИМИР – який росте в мирі.
РОСТИСЛАВ – який росте у славі. Князь Моравії (846-870) Ростислава Володимирович – князь Тмутаракані (XI ст.).
РУС, РУСАН – русявий, світловолосий; русин. Рус - син Богумира від якого пішли руси (ВК, 9а).
РУСИСЛАВ – який славить Русь.
РУСЛАН – рус (назва народу) і лан (земля).
С
САВЛО, САВЛ, САВУР, САВА* – сивий, святий. Можливе порівняння з ведичним Шивою. Савл – скіфський цар, згадується Геродотом; Сава – ім’я ватажка, за яким названа Савур-Могила. День Сави - 5 грудня.
СВІТАН – світанковий.
СВІТЛАН – світлий.
СВІТЛОГОР – світлочолий (світлий вгорі).
СВІТЛОЗОР – народжений під світлими зорями.
СВІТОБОР – борець за світло.
СВІТОГОР – світла гора.
СВІТОДАН, СВІТЛОДАН – світлом даний.
СВІТОДАР, СВІТЛОДАР – який дарує світ (світло).
СВІТОЗАР – який «озаряє» світлом; озорений світлом.
СВІТОЛЮБ, СВІТЛОЛЮБ – який любить світ (світло)
СВІТОВИТ(Д), СВЯТОВИТ(Д) – світ життя; володар (віт) світу. Бог Праві і Яві Свентовит згадується у ВК, особливе вшанування було у балтійських слов’ян. Свентовит тотожний східнослов’янському Дажбогу. Див. Вітовт.
СВІТОЛАД – той, що творить лад у світі, світ ладить. Руський воєвода Світольд згад. в ІР під 1320 р.
СВІТОЛИК – який має світле лико.
СВІТОМИР – який несе світ в мир (для людей).
СВІТОМИСЛ – який має світлі мислі.
СВІТОСЛАВ, СВІТЛОСЛАВ – який славить світ (світло).
СВІТОЯР – яре (життєве) світло.
СВОБОДАН – який дає (приносить) свободу, волю.
СВЯТОБОР – величний (священний) у боротьбі.
СВЯТОГОР, СВЯТИГОР – освячений згори. Ім’я казкового героя.
СВЯТОДАР – який дарує свято; святий дарунок.
СВЯТОЗАР – свята зоря; освячений зорями.
СВЯТОЛЮБ – який шанує святість, любить свята.
СВЯТОМИР – освячений миром (людьми); миролюбний.
СВЯТОПОЛК – захисник, охоронець; святий полководець. Ім’я кількох князів Київської Русі; кн. Святополк Моравський (870-894).
СВЯТОРАД – радий святості.
СВЯТОСЛАВ – свята слава; славний святістю. Ім’я Великого князя Русі Святослава Хороброго, загинув 972 р.
СВЯТОЯР – який має святу ярість.
СЕВЕРИН – суворий; належний до сіверян - північно-руського народу.
СЕЛИМИР – який заселяє мир.
СЕМЕН – який уособлює духовний світ; сьомий; сім’я (семена - рос.); камінь.
СЕМИБОР – який поборює сімох.
СЕМИРАД – семикратна радість; який дає сім порад (мудрий, розумний).
СЕРГА, СЕРЬОГА, СЕРЕЖЕНЬ* – присвячений місяцю (серга означає місяць). Князь Сережень згадується у ВК, 36б.
СИЛА, СИЛАН – сильний, міцний, силач.
СИЛОБОР – сильний борець.
СИЛОЛЮБ – який любить хизуватися силою.
СИЛОСЛАВ – який прославляє силу; прославлений силою.
СІРОСЛАВ – той, що славить місяць, вовк (пор. Сірко). Сірослав - бат. Коснятина Сірославича, бояр. галицького, згад. 6665 (1157) р. в КЛ.
СЛАВЕН, СЛАВЯН, СЛОВЕН – слов'янин; славний; який славить Бога. Славен – князь русів, брат Сківа (ВК, 17а).
СЛАВИБОР, СЛАВОБОР – прославлений боротьбою.
СЛАВІР, СЛАВЕР – слов'янської віри; славетний. У ВК, 36б Славер (він же Лебедян) був сином Кия.
СЛАВОЛЮБ – який любить славу.
СЛАВОМИР, СЛАВМИР – якого прославляє мир (люди).
СЛАВОМИСЛ – мислить про славу.
СЛАВУТА – прославлений.
СЛОБОДАН – вільний, який відійшов на слободу (свободу).
СНІЖАН – народжений в снігову пору.
СНОВИД – який видить сни. Конюх Святополка Ізяславича (1050-1113).
СОБІБОР – який себе боронить, захищає.
СОБІМИР – який здобуває мир для себе.
СОБІСЛАВ – який дбає про славу; прославляє себе.
СОКІЛ – від «сокіл» (священний птах).
СОНЦЕВИД – який бачить Сонце.
СОНЦЕДАР – Сонцем дарований.
СОНЦЕСЛАВ – який славить Сонце; прославлений Сонцем.
СТАН – стійкий.
СТАНИМИР – який дбає про встановлення миру.
СТАНИСЛАВ – який зміцнює славу; постійно славетний.
СТЕП, СТЕПАН – присвячений степу; мешканець степів.
СТОЖАР – надзвичайно «гарячий» (сильний, мужній); народжений під сузір'ям Стожари.
СТОЯН – стійкий. Ім’я батька Вороб’я, посадника в Новгороді від Володимира.
СУДИМИР – який роздумує (складає судження) про мир.
СУДИСЛАВ – який роздумує (складає судження) про славу. Син кн. Володимира I.
СУМИР – дуже мирний (спокійний).
Т
ТАРАС – сильний, буйний; присвячений Туру.
ТАНАС* – захисник, охоронець (тан - битва, танець - ритуальне дійство); див. Панас.
ТВЕРДИМИР – твердий (міцний) мир; яка утверджує мир.
ТВЕРДИСЛАВ, ТВЕРДОСЛАВ – тверду (міцну) славу має.
ТВЕРДОПОЛК – стійкий воїн.
ТВОРИЛАД – який створює лад (спокій).
ТВОРИМИР – який створює мир. Боярин Творимир згадується в 1216 р.
ТВОРИСЛАВ – який створений для слави.
ТИХОМИР – тихий мир; спокійний.
ТИХОН – тихий, спокійний, пор. «тихоня».
ТОМА, ТОМАШ, ТОМИСЛАВ* – утомлений славою; у темряві славний (Місяць). Томислав - ім’я Хорватського князя Х ст.
ТРИМИР – три мири, єдність трьох вимірів (світів: Прави, Яви і Нави).
ТРОЯН – присвячений трійці. Бог триєдності у слов’ян; у «Слові» згадується «тропа Трояна», «віки Трояна»; у ВК, 3б згадується «вік Троянь», а також римський імператор Троян (ВК, 29).
ТУР – сильний. Тур - степовий бик, на території України був поширений до XVII ст. В ПВЛ згадується «Тур княжив у Турові, від нього туровці прозвалися»; відомі імена боярина Київського та боярина Туровського.
ТУРНИЛ – присвячений Турові, сильний; від турнути - відштовхнути. Руський полковник Турнил згад. в ІР під 1320 р.
У
УЛАС – див. Влас.
УЛІБ – див. Гліб. Уліб - брат Святослава Хороброго, згадується в договорі Ігоря з греками в 945 р. як посол.
УСТИМ – устійнений; від уста.
Х
ХВАЛ, ХВАЛИМ – якого хвалять.
ХВАЛИБОГ – який хвалить Бога.
ХВАЛИМИР – який хвалить мир (люди).
ХВАЛИН – похвальний.
ХОМА, ХОМИСЛАВ* – місячний, той, що славить Місяць, див. Тома.
ХОТИБОР – який прагне боротьби.
ХОТИМИР – який прагне миру.
ХОТИМИСЛ – який прагне мислити.
ХОРТИРАД – який прагне радості.
ХОТИСЛАВ – який прагне слави.
ХРАБР – хоробрий, сміливець. Ім’я болгарського чорноризця Х ст.
ХРАНИМИР – який оберігає мир; хранитель.
ХРАНИСЛАВ – який оберігає славу.
Ц
ЦВІТАН – від «цвісти» - квітучий.
ЦВІТИМИР – цвіт миру.
ЦВІТИСЛАВ – цвіт слави.
Ч
ЧЕСТИСЛАВ, ЧЕСЛАВ – який цінує, «почетає» славу. Чеслав - ім’я сербського князя Х ст.
ЧЕСТИМИЛ – якому мила честь.
ЧЕСТИМИР – чесний в мирі (серед люду).
ЧЕСТИМИСЛ – чесний мислями.
ЧЕСТИРАД – радий честі.
ЧЕСТИСЛАВ, ЧЕСЛАВ – яка цінує славу; який славить честь.
ЧУДИМИР – чудесний для миру.
ЧУДОРОД – чудово народжений.
Щ
ЩАСТИМИР – щастя для людей; який ощасливлює.
ЩАСТИСЛАВ – щасливець; обдарований щастям.
ЩЕДРОГОСТ – щедрий гість; щедрий для гостей.
ЩЕДРОМИР – щедрий для людей.
ЩЕДРОСЛАВ – уславлений щедрістю.
Ю
ЮР, ЮРІЙ, ЮРКО, ЮРАСЬ – юркий (швидкий); уособлення весняного сонця; див. Ор.
Я
ЯВІР – світове дерево або дерево життя.
ЯВТУХ – Яв і Дух: дух яви; одухотворений.
ЯН, ЯНКО* – див. Іван. Ян Усмарь в 992 р. переміг у поєдинку печеніга, Ян Вишатич згадується 6579 (1071) р. (ПВЛ).
ЯНИСЛАВ – народжений для слави.
ЯРЕМА – ярий, родючий.
ЯРОБОР – ярий (мужній) в боротьбі.
ЯРОВИТ(Д) – присвячений весняному сонцю; ярий володар.
ЯРОГОСТ – ярий гість. Див. Орогост.
ЯРОЛЮБ – який любить ярість.
ЯРОМИЛ – дуже милий.
ЯРОМИР – весняний мир (світ).
ЯРОМИСЛ – жваво мислячий.
ЯРОМУДР – дуже мудрий.
ЯРОПОЛК – ярий (мужній) воїн. Ярополк Святославович (961-980) - вел. кн. київський (972-980).
ЯРОСВІТ – який дає ярий світ.
ЯРОСЛАВ, ЯРОШ – який уславлений Ярилом (весняним Сонцем); дуже славний. Ярослав Володимирович (Мудрий) (978-1054) - вел. кн. київський (1015-1071).
ЯРТУР – яра сила, дуже сильний; яртурами називали богатирів; див. Артур.
ЯРУН – життєстверджуючий.
ЯСНОВИД – який ясно бачить майбутнє.
ЯСНОГОР – «ясна гора» - просвітлювач.
ЯСНОЗІР – яка має ясний зір; ясна зоря.
ЯСЕНЬ – ясний. Ясень - священне дерево.
