«Славянские имена»

Четвер, 18.02.2010 | 16:48


Один із відомих українських мовознавців сучасності Павло Чучка, автор фундаментального «Словника прізвищ закарпатських українців», близький до завершення свого другого великого проекту. Вже 15 років він працює над унікальним словником слов’янських імен українців.

На перший погляд, начебто нічого незвичайного. Та коли врахувати, що в сучасних українських словниках імен подається лише сотня-дві питомо слов’янських, а в професора Чучки у словнику таких дві тисячі (!), то можемо говорити про ще один маловідомий пласт не тільки нашої філології, але й історії, етнографії, культури. Бо останнім часом ми так звикли до імен, що вже не відрізнимо, де слов’янські, а де – грецькі, римські, єврейські... Адже Михайло чи Василь для нас сприймаються як «свої», а Данило чи Ярина – як «дивні».

Пояснення тут просте: з прийняттям християнства починається поступове витіснення слов’янських найменувань, які стали вважатися поганськими. Адже хрестили дітей тільки іменами, які увійшли до церковної історії: святих і мучеників. А ми ж прийняли християнство після його тисячолітнього існування, тому й небагато доклалися до творення його спільної спадщини. Хай як парадоксально, але серед імен сучасних українців лише 5 % слов’янських, коли в тій же Сербії, наприклад, – до 50 %.

Одне із завдань мовознавця – не тільки показати нашу багату культурну спадщину, а й повернути її в сучасність, до активного обігу. Тому й задумав він свій словник не суто науковим, а науково-популярним.

Відомий мовознавець виконав величезну роботу, адже прогортав першоджерела від часів княгині Ольги до сьогодення. Всі слов’янські імена, що зафіксовані письмово за тисячу років, знайшли своє місце у цьому лексиконі. Ба більше – професор Чучка не тільки подає ім’я, а й описує, від чого воно утворене, з якого першоджерела взяте й навіть подає його в контексті (ілюстрації).

Словник стане справжнім відкриттям не тільки для українців, а й для всього слов’янського світу. Це безцінне джерело для всіх гуманітаріїв, які вивчають наше середньовіччя – істориків, філологів, письменників, культурологів. Наразі Павло Чучка вже завершив електронну версію праці і працює над її вичитуванням. До літа планує закінчити правку, написати об’ємну вступну статтю й почати шукати видавця для свого понад 500-сторінкого словника.

Поміж тим паралельно мовознавець працює ще над одним унікальним проектом – діалектчним словником українських сіл Ужгородщини. Це своєрідна данина шани рідним місцям, звідки походить лінгвіст. Картотека вченого містить близько 20 тисяч діалектних слів, більша частина котрих уже вийшла з активного обігу. Павло Чучка планує взятися до третього словника, щойно закінчить роботу над другим.

«Роботи багато, часу мало», – зітхає, всміхаючись, учений, який всі дні просиджує за своїм письмовим столом. Ми ж вітаємо знаного мовознавця з 82-літтям, яке Чучка відзначить 22 лютого, і зичимо йому насамперед здоров’я, аби всі його грандіозні задуми були втілені у життя на втіху всім нам та на славу Закарпаттю й Україні!

З роси й води вам, Павле Павловичу!

Джерело: Олександр ГАВРОШ, «Старий Замок «Паланок»


Источник: Закарпатський інформаційно-діловий портал «Мукачево.net»

Усі прадавні слов’янські імена українців дослідив і зібрав в одну книжку ужгородський професор Павло Чучка. Його історико-етимологічний словник унікальний. Такого в Україні ще не було, переконують науковці. Книга – на 432 сторінках. У ній понад дві тисячі двісті чоловічих і жіночих імен, якими на етнічній території України називали дітей від десятого до двадцятого століття.

Нині з них українці використовують лише три відсотки. 83-річний мовознавець сподівається: його словник допоможе підняти національну свідомість людей. І молоді батьки, обираючи ім’я для дитини, назвуть її не як героя серіалу, а істинно українським, зрозумілим і милозвучним іменням.

У четвер, 8 грудня, о 17-й годині презентація книжки пройде в Закарпатській обласній універсальній бібліотеці.

Більше - у відеосюжеті телеканалу ICTV.






Источник: Закарпаття онлайн